Молібдат амонію (амоній молібденовокислий) 25кг чда

Молібдат амонію (амоній молібденовокислий) 25кг чда

Хімічні характеристики амонію молібденовокислого

Вміст хімічних компонентів Показники

(NH4)6Mo7O24•4H2O ≥ 97,0 %

Сульфаті (SO42- ) ≤ 0,2 %

Нерозчинний осад ≤ 0,5 %

Свинець (Pb) ≤ 0,005 %

Хлориди (Cl-) ≤ 0,05 %

Кадмій (Cd) ≤ 0,001 %

Молібден (Mo) ≥ 52,7 %

Нікель (Ni) ≤ 0,005 %

Залізо (Fe) ≤ 0,01 %

Амоній молібденовокислий (молібдат амонію) – сіль амонію та молібденової кислоти, сполука неорганічного походження, утворена безбарвними або дещо зеленуватими/жовтуватими/білими кристалами призмоподібної форми (моноклінна сингонія). При взаємодії з водою відбувається реакція повного сольволізу (розчинність – 400 г/л при 20 °C). У етиловому спирті й ацетоні нерозчинна, однак розчиняється в сильних кислотах і лужних середовищах. Розчин у нітратній кислоті називають молібденовою рідиною. Контактуючи з повітряними масами, вивітрюється за рахунок втрати частини аміаку. Нагрівання до 150 °С призводить до розкладання її на три основні складові: молібден, воду і аміак.

Молярна маса – 196,01 г/моль, густина – 2,27 г/см3. Формула – (NH4)2MoO4. Синтез цієї речовини здійснюють змішуванням метилкарбінолу та концентрованих аміачних розчинів триоксомолібдену, з технічного молібденового ангідриду.

Застосування молібдату амонію

Амоній молібденовокислий має широко спрямоване застосування. Він затребуваний у металургії (виготовлення молібденового дроту, стрічок, листів, прутиків, порошку...), біохімічних лабораторіях, у процесах гідроочищення, при виготовленні електролампової техніки, отриманні надчистого молібдену і його сплавів. В електронній мікроскопії виступає контрастувальним компонентом. Ним оксидують алюміній і сплави алюмінію, внаслідок чого на поверхнях утворюється спеціальна чорна плівка, що надає деталям хімічної стійкості до агресивних середовищ, привабливий вигляд, і з’являється основа для фарбування. Текстильне виробництво потребує молібдат амонію як фарбувальний матеріал, хімія – як важливий компонент для створення ЛФМ. Один з головних споживачів цієї солі – аграрний комплекс, де її як добавку, збагачену молібденом, вводять до комбікормів і використовують як добриво. Внесення амонію молібденовокислого відбувається переважно при передпосівних маніпуляціях з насінням і позакореневому підживленні рослин. Культури, які найбільше потребують цю субстанцію: бобові (допомагає засвоювати бульбочковим бактеріям атмосферний азот), цвітна капуста, морква, буряк, томати, льон, гречка (збільшує врожайність), а також хвойні. Там, де засвоюваність молібдену погана (кислі дерново-підзолисті та сірі лісові ґрунти), землю вапнують.

Амоній молібденовокислий і безпека

Ця речовина належить до 3-го класу небезпеки за впливом на організм людини. Пожежо- і вибухобезпечна. У водному і повітряному середовищах токсинів не утворює. До організму потрапляє через органи дихання і шлунково-кишковий тракт, після чого може відкладатися в кісткових тканинах, печінці та нирках. Щоб уникнути накопичення молібдату амонію в організмі, роботи з ним потрібно виконувати в респіраторі у добре вентильованому приміщенні.