Анестезин (бензокаин) субстанция

Анестезин  (бензокаин) субстанція . Фасування  25 кг

Фармакологічна дія

Місцевий анестезик для поверхневої анестезії. Перешкоджає виникненню больових відчуттів у закінченнях чутливих нервів і проведенню больових імпульсів на нервових волокнах.

Не має резорбтивної дії.

Під час нанесення на слизову оболонку порожнини рота дія розвивається через 1 хв.

Вважається, що під час приймання всередину бензокаїн чинить анорексіягенну дію, яка можлива впливом на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Фармакокінетика

Бензокаїн малорозчинний у воді, що зумовлює його повільну абсорбцію. Як і всі ефірні похідні пара-амінобензойної кислоти, розщеплюється естеразою в плазмі крові та печінки. Унаслідок цього утворюються пара-амінобензойна кислота й етиловий спирт, метаболізується до ацетилкоензиму А. Пара-амінобензойна кислота піддається кон'югації з гліцином або виводиться нирками в незмінному вигляді.

Показання

У складі комбінованої терапії для приймання всередину: знеболення слизових оболонок у разі спазмів і болів у шлунку (зокрема у разі виразкової хвороби); підвищена чутливість до стравоходу.

У складі комбінованої терапії для зовнішнього та місцевого застосування: болі у разі поверхневих уражень шкіри та слизових оболонок, у разі міозитів, захворювань поверхневих вен, геморою та періанальних тріщин.

Дія та застосування. Має сильну і тривалу анестезуючу дію, малотоксичний, не надає побічного впливу. В основі анестезуючої дії лежить здатність при безпосередньому зіткненні з тканинами паралізувати нервові закінчення, блокуючи тим самим передачу імпульсів по нервових волокнах. Анестезин, як похідне параамінобензойної кислоти, має антисульфаніламідні властивості, і тому не слід його призначати при застосуванні сульфаніламідних препаратів.

Як місцевоанестезуючий засіб застосовують при опіках стравоходу та шлунка, блювоті, спастичних станах шлунка та кишечника, виразкових процесах у шлунку та дванадцятипалій кишці. Для цих цілей краще застосовувати спільно з папаверіном або екстрактом беладонни.

Зовнішньо призначають при тріщинах сосків вимені, екземі, що свербить, ранах і дерматозах і виразках шкіри і слизових оболонок, що супроводжуються свербінням. При судомному викиданні прямої кишки та піхви – у вигляді свічок. Для анестезії слизових оболонок застосовують 5-20% масляні розчини. Зовнішньо анестезин застосовують у формі присипок (5-10%), мазей (5-10%), масляних розчинів (5-20%). При екземі, що свербить, анестезин (1 частина) добре застосовувати в поєднанні з ментолом (1 частина) і спиртом 70% (50 частин). Внутрішньо застосовують у комбінованих таблетках, у слизових мікстурах.

Дози всередину: коням і великої рогатої худоби 0,5-1,5 г; дрібним жуйним та свиням 0,3-0,5 г; собакам 0,1-0,3 г – по 3 рази на день.

Упаковка: 25 кг/волокнистий барабан