Пірантелу памоат

Пірантелу памоат

Хімічні та фізичні властивості

Фасування Барабан 20кг

Пірантел – це препарат, який може застосовуватись у медицині та ветеринарії, з метою позбавлення від гельмінтів. Фармакологічна група: протиглистові засоби.

Хімічний склад. Активна речовина – пірантелу памоат. Можливі додаткові компоненти: крохмаль кукурудзяний, желатин, тальк, стеариновокислий магній, карбоксиметилцелюлоза натрію.

Загалом випуск сучасної фарм. індустрією здійснюється в таблетках, суспензії або порошку. Даний матеріал має великий попит, оскільки ефективно впливає на глисти і має широкий спектр дії. Зарахований до головних ліків ВООЗ. Відпускається в аптеках без рецепта лікаря.

Фізичні властивості речовини: світло-жовте забарвлення, специфічний запах. Якщо говорити про суспензійну форму, то не виключені розшарування в процесі зберігання, а тому перед використанням необхідне збовтування.

Молярна маса – 594,6768 г/моль. Хімічна формула: C34H30N2O6S.

Пірантела памоат – це засіб внутрішнього застосування. Підходить людям та тваринам. Відмінно діє різні види глистів, найчастіше на дорослих особин. Справляється з гельмінтозами, спровокованими нематодами. Цей препарат показаний до використання, якщо виявлені такі ураження:

аскаридоз;

ентеробіоз;

єгипетський хлороз;

некатороз;

трихуроз.

Механізм дії.

Ця субстанція впливає деполяризуюче. Провокує розвиток нейромускулярного блоку, що призводить до спазматичних реакцій у м'язах гельмінтів. У результаті паразит виводиться з організму за природного скорочення стінок кишечника. Як і інші тетрагідропіримідини, пірантел впливає на нервову систему черв'яків, виступаючи інгібітором АХЕ.

Пірантела памоат слабо всмоктується із ШКТ. Незначна його концентрація у плазмі зберігається протягом трьох годин після прийому. Мінімальні обсяги певною мірою піддаються метаболізму в печінці. Основна частина (більше 50%) виходить у первісному стані разом з калом, більше 7% – разом із сечею (частково у незміненому вигляді, а також як N-метил-1,3-пропандіамін).

Чи є аналоги у аналізованого препарату? Аналогічний засіб – пірантелу ембонат. Як і памоат, це сіль пірантелу з таким же хім. складом, ідентичною схемою вживання та рівноцінною ефективністю. У чому різниця? Памоат характерний для американської лікарської практики, а ембонат – європейської. От і все

.Пірантела памоат та дози прийому

Як приймати даний фарм./віт. препарат та у яких кількостях? Все індивідуально, залежно від захворювання, особливих факторів організму, віку та ваги. Якщо ведеться боротьба з аскаридозом або ентеробіоз, оптимальна кількість – 10 мг на кг ваги.

Якщо є кілька гельмінтних уражень, наприклад, некатороз + аскаридоз, курс лікування передбачає дво- або триразовий добовий прийом по 20 та 10 мг/кг на добу, відповідно. При ізольованому аскаридозі досить разового вживання цієї сполуки розміром 5 мг/кг.

Пірантел протипоказаний дітям, яким не виповнилося 3-х років, а також людям із нирковою недостатністю. Вагітним і матерям, що годують грудьми, застосовувати його слід з обережністю. Найкраще перед початком лікування здати певні аналізи та на їх основі отримати консультацію у лікаря.

Замовити пірантел також нерідко доводиться для котів та собак. В даному випадку доза розраховується згідно з масою тіла. Так, кошенятам, середня вага яких становить близько 600 г, необхідно 3 мг пірантелу, а дорослим кішкам, вагою 4-5 кг – 20-25 мг. У випадку із собаками розрахунок дози такий: 5 мг активного компонента на кілограм ваги. Якщо сильне зараження, дозування може бути подвоєна.