Левоміцетин (хлорамфенікол) ветеринарний

Левоміцетин (хлорамфенікол) ветеринарний

Фасування Барабан 25кг
Хлорамфенікол (левоміцетин) - застарілий антибіотик широкого спектру дії, являє собою безбарвні кристали надзвичайно гіркого смаку.

Властивості

Молярна маса 323.13
Температура плавлення 1505-1515 °С.
Погано розчинний у воді, добре - в етанолі, піридині, етилен-і пропіленгліколі.

Отримання

У промисловості отримують 10-стадійним синтезом зі стиролу. Хлорамфенікол у вигляді порошку стійкий до нейтральних і слабокислих розчинів, при НН>10 швидко інактивується.

Фармакологічна дія

Механізм протимікробної дії пов'язаний з порушенням синтезу білків мікроорганізмів за рахунок блокування пептидилтрансферразної активності шляхом зв'язування з 23S рРНК 50S субодиниці рибосоми бактерій. Чинить бактеріостатичну дію. Активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.; грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Serratia spp., Yersinia spp., Proteus spp., Rickettsia spp. активний також щодо Spirochaetaceae, деяких великих вірусів.

Хлорамфенікол активний щодо штамів, стійких до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Стійкість мікроорганізмів до хлорамфеніколу розвивається відносно повільно.

Міжнародна та хімічна назва левоміцетину - хлорамфенікол (D-(-)-трео-1-пара нітрофеніл-2-дихлорацетил аміно-пропандіол-1,3). Ця сполука відноситься до ряду ароматичних антибіотиків.

Молекулярна формула хлорамфеніколу - C11H12Cl2N2O5. Отримують реагент із синтезуючих штамів бактерій Streptomyces venezuelae. Ця хімічна сполука має вигляд дрібного кристалічного порошку білого, сірого, сірувато-жовтого кольору і формою з голчастою структурою. Він гіркий на смак та без запаху. Добре розчиняється у спирті та не розчинний у воді.

Левоміцетин широко застосовується у медицині. Цей ветеринарний препарат активно впливає на грамнегативні та грампозитивні бактерії, спірохети, збудників венеричної лімфо-гранулеми, сальмонел, гонококів, протей. Біологічні властивості левоміцетину дозволяють вилікувати хворого від пневмонії, черевного тифу, дизентерії. Хлорамфенікол діє на бактерії, стійкі до дії пеніциліну та стрептоміцину.

Малоактивний до клостридій, гнійних паличок та кислостійких бактерій. Мікроорганізми при дії цього препарату слабо розвиваються та розмножуються, у них порушуються катаболічні процеси.

Левоміцетин ветеринарний, як лікувальну субстанцію, також застосовують у народній медицині, а саме при проблемі прищів на щоках, лобі, шиї та вухах у вагітних та підлітків. Метод лікування за його допомогою дуже поширений та безпечний.

Принцип дії левоміцетину в лікуванні тварин
Реактив левоміцетин добре проникає в тканинно-рідинне середовище, прискорюючи лікування організму. Також його застосовують при профілактиці захворювань органів зору.

При лікуванні чи передозуванні може бути небезпечним для дітей, оскільки може порушити формування червоних кров'яних тілець – еритроцитів. У дорослих може викликати зниження гостроти зору, висипання на шкірі, нудоту, блювання.

Слід зазначити, що саме хлорамфенікол був першим антибіотиком, який винайшли шляхом синтезу, коли пеніцилін та інші — шляхом біосинтезу.

Практикуючи лікування та профілактику захворювань у риб також використовують левоміцетин (як і окситетрациклін, малахітовий зелений і діамантовий зелений,¦метиленовий синій і ряд інших препаратів). Лікування слід проводити під наглядом лікаря іхтіопатолога з урахуванням багатьох показників та факторів, що стосуються конкретної водойми.

При застосуванні ветеринарних субстанцій та препаратів слід пам'ятати – некваліфіковане використання антибіотиків може спричинити негативний результат.